11 березня 2016 року відбулася зустріч Міністра освіти і науки Сергія Квіта з представниками компанії GrowthUp, під час якої була підписана Угода про партнерство з питань комерціалізації результатів науково-технічної діяльності.

У зустрічі взяли участь заступник Міністра освіти і науки Максим Стріха; керуючий партнер компанії GrowthUp Group Денис Довгополий; директор ТОВ «Бейвью інновейшнз», представник проекту GrowthUp+ в Україні Микола Савін; директор Юніверсал-Лекс Андрій Хантиль; представники департаменту інноваційної та трансферу технологій МОН.

18-19 лютого 2016 року в рамках міжнародного проекту Danube-INCO.NET у м. Кишинів (Республіка Молдова) відбувся навчальний семінар «ФОРМУВАННЯ SMART СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ» (Smart Specialisation Design Learning Workshop for Non-EU Countries) для країн, які не є членами Європейського Союзу (ЄС).

Організаторами заходу, який було присвячено розробці стратегії SMART-спеціалізації (S3), виступили Об’єднаний дослідницький центр (JRC – Joint Research Centre's) м. Севілья та Академія наук Молдови.

SMART Спеціалізація – стратегічний підхід до економічного розвитку країн шляхом адресної підтримки досліджень та інновацій, що є основою для надання Структурними фондами ЄС інвестицій у дослідницьку та інноваційну діяльність. Він дозволяє європейським країнам досягти згуртування у політиці, збільшити кількість робочих місць та реалізувати програму економічного розвитку «Європа – 2020».

Японські дослідники з Інституту науки і технологій Окінави запропонували нову конструкцію занурювальної турбіни, яка б могла використовувати океанічні течії як потенційний ресурс відновлюваних джерел енергії, передає Cleantechnica.com.

Вчені представили підводну морську турбіну, яка використовує енергію течії Куросіо, що знаходиться в північній частині Тихого океану, що навпроти східного узбережжя Японії. Куросіо схожа на більш відому течію Гольфстрім, яка проходить навколо верхньої частини Атлантичного океану, і може забезпечити людей такою ж кількістю струму, яку дають викопні види палива.

Морські турбіни працюють в середньому шарі течії Куросіо, занурені на 100 метрів нижче поверхні, де води поточного потоку стабільні й відносно спокійні, навіть під час сильних штормів і тайфунів.

Обчислювальний пристрій, зовсім несхожий на звичні кремнієві мікросхеми, може стати основою для суперкомп'ютера розміром зі звичайний планшет. І майже «живого»: працювати він буде завдяки білкам і енергії АТФ – як всі живі організми.

Журнал Proceedings of the National Academy of Sciences публікує статтю професора Дена Ніколау і його співавторів, у якій описана концепція «біокомп'ютера», здатного до неймовірно швидкої паралельної обробки даних. Автори створили і діючий прототип такої системи, яка не тільки компактніша, але й економічніша, ніж звичайний комп'ютер, пише Naked Science.