Українські науковці створили енергоефективні тривимірні "вуглецеві соти", які можуть зробити переворот у сфері водневих автомобілів і електроніки майбутнього.

Нову модифікацію вуглецевого волокна винайшли і протестували харківські вчені Ніна Крайнюкова з Фізико-технічного інституту низьких температур НАН України і Євген Зубарєв з Фізико-технічного факультету ХПІ, передає ЛІГАБізнесІнформ, посилаючись на один з найпрестижніших у світі журналів з фізики Physical Review Letters.

Як пояснює видання, вуглецеві соти здатні зберігати велику кількість газу і рідини у своїй тривимірній структурі. Їх можна використовувати як легке, енергоефективне паливне сховище, "паливний бак для водню".

Британські збройні сили взяли участь в польових випробуваннях особливих високотехнологічних систем камуфляжа, що приховує людину або техніку в оптичному та тепловому діапазонах, маскуючи їх під купи каміння, повідомляє газета Daily Telegraph

В останні роки фізики створили безліч пристроїв, що дозволяє роботи об’єкти невидимими в тому чи іншому діапазоні випромінювання. Як правило, функціональність таких плащів-невидимок вкрай обмежена – деякі з них вміють приховувати тільки двомірні предмети, інші працюють лише в умовах обмеженого кута огляду або чітко заданої температури. Часткова невидимість забезпечується властивостями так званих метаматеріалів – спеціальних поєднань з екзотичними оптичними властивостями.

Дослідники Університету Мічігана розробили нове покриття, яке не дозволяє утвореній крижаній кірці прилипати до холодної поверхні. Про новий винахід розповідається у відео, опублікованому на каналі університету в YouTube. Покриття виконано у формі спрею. Ним можна обробляти практично будь-які поверхні, включаючи вітрове скло автомобіля або літака.

Нове покриття створено на основі силікона. Розробники вже провели випробування декількох сотень складів покриття, що відштовхує лід, з використанням різних поверхонь при різних температурах. За даними дослідників, крижана кірка утворюється на обробленій поверхні, але для її видалення практично не потрібно докладати зусилля, а з деяких поверхонь іній можна просто здути.

Хіміки Університету Айови розробили технологію холодної пайки металом, що дозволяє без нагрівання скріпляти між собою провідники (наприклад, струмопровідні доріжки або дроти) простим нанесенням пасти та механічним розтиранням. Метод використовує переохолоджені краплі рідкого металу і дозволяє використовувати для скріплення сплави з температурами плавлення до 140°C. Дослідження опубліковано в журналі Scientific Reports, коротко про нього повідомляє Nature.

Автори застосували три різних сплави: галій-вісмут з температурою плавлення 16°C, вісмут-індій-олово (сплав Філдса) — 62°C та вісмут-олово — 139°C. Для створення нового типа припою шматочки металу поміщали в невеликі сосуди, заповнені розчином оцтової кислоти, та нагрівали. Після плавлення .................

Дослідники Наньянського технологічного університету в Сингапурі розробили мікрорадар із синтезованою апертурою, який можна буде встановлювати на невеликі безпілотні літальні апарати. Як пише Aviation Week, всі системи нового радара, що працює в Ku-діапазоні (12–18 ГГц), знаходяться на одному чіпі, включаючи лінійний модулятор-демодулятор, прийомо-передавач та аналогово-цифровий перетворювач.

Мікрорадар виконаний за 65-нанометровою КМОП-технологією. Площа одного модуля прийомо-передавача мікрорадара становить десять квадратних міліметрів. Його енергоспоживання - всього 200 мВт. В цілому вся радіолокаційна станція вміщується в корпусі 3×4×5 сантиметрів, а її маса – близько ста грамів. Застосування лінійної частотної модуляції сигнала в радарі дозволяє підвищить точність радіолокаційного зображення.