Науковці Інституту математики НАН України взяли участь у розробці інноваційної технології обстеження судинного русла - скринінгу судин.

Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, захворювання серцево-судинної системи, або ж серцево-судинні захворювання, впродовж останніх 30-ти років посідають перше місце за рівнем смертності (становлячи понад половину всіх летальних випадків) та інвалідизації (третина випадків, і передусім за рахунок некомпенсованих судинних станів на кшталт інфарктів та інсультів). За статистикою вітчизняного Міністерства охорони здоров’я, на серцево-судинні патології страждає більше ѕ громадян України. Ця невтішна статистика і підштовхнула вчених до роботи над новими технологіями діагностики розладів системи кровообігу. Науковці відділу аналітичної механіки Інституту математики НАН України спільно з фахівцями Наукового центру «Істина Veritas» та Клініки здорових судин розробили, запатентували та ввели в застосування унікальне обладнання і програмне забезпечення на основі інноваційних моделей гідро-гемодинаміки, що дозволяють здійснювати швидку та ефективну діагностику судин – скринінг. Висвітленню цього питання було присвячено один із випусків передачі телеканалу БТБ «Золотий запас України. Скринінг судин».

Науковці Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології НАН України за підтримки колег з Інституту електродинаміки НАН України розробили унікальний метод лікування злоякісних пухлин – наногіпертермію .

За статистикою, вже більше 20-ти років онкологічні захворювання посідають друге місце за рівнем смертності (на першому місці – серцево-судинні хвороби). Щороку кількість хворих неухильно зростає. Це є результатом індустріалізації, гіподинамії та низького рівня життя людей у багатьох країнах.

     Не так давно в Амстердамі відбулося відкриття першого в світі «зоопарку», експонатами якого є мікроби, віруси та інші види мікробіологічного життя, на частку якого припадає дві третіх від усього обсягу живої матерії на Землі і яке грає одну з основних ролей в процесах, що відбуваються на нашій планеті. Цей зоопарк, який отримав назву «Micropia музей» і на створення якого було витрачено 10 мільйонів євро, знаходиться неподалік від Королівського зоопарку Артіс в Амстердамі, директору якого близько 12 років тому вперше прийшла ідея виставити на загальний огляд живих мікробів.
      «Звичайні зоопарки можуть демонструвати своїм відвідувачам лише невелику частину живого світу нашої планети, представлену тільки великими тваринами, плазунами і птахами» - розповідає Хейг Бальяна, - «Тепер ми маємо можливість ознайомити наших відвідувачів і з чудесами мікроприроди».

Доцент кафедри фізичної хімії УДХТУ Богдан Мурашевич презентує інноваційний перев'язувальний матеріал, розроблений ним разом із колегами, - антисептик для моментальної обробки ран прямо на війні, Дніпропетровськ.

Інноваційний перев'язувальний матеріал, розроблений доцентом кафедри фізичної хімії УДХТУ Богданом Мурашевичем разом із колегами, - антисептик для моментальної обробки ран прямо на війні, Дніпропетровськ.

12 листопада 2014 року автоматизований спускний модуль “Філи” («Philae») з міжпланетного зонду “Розетта”(«Rosetta») здійснив успішний спуск на ядро комети 67Р/Чурюмова — Герасименко і розпочав його дослідження.

Команді спеціалістів Центру управління польотами Європейського космічного агентства у Дармштаті вдалося зробити те, що ще нещодавно здавалося неможливим — вперше в історії людства здійснити посадку автоматизованого космічного апарату на поверхню комети.

Цю комету в 1969 році відкрили молоді астрономи - наші співвітчизники Клим Чурюмов (нині член-кореспондент Національної академії наук України, професор, директор Київського планетарію) і Світлана Герасименко (тепер науковий співробітник Інституту астрофізики Республіки Таджикистан)