25 листопада 2015 року на засіданні Кабінету Міністрів України схвалено проект розпорядження «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року».

Національний план розроблявся в тісній співпраці із європейськими та вітчизняними експертами і науковцями. З його прийняттям Україна отримала можливість запровадити європейську практику планування та прогнозування розвитку енергетики, реалізації політики підвищення енергоефективності.

Команда дослідників зі Стенфордського університету спільно з представниками Каліфорнійського університету (США) провела масштабне дослідження щодо глобального переходу 139 країн світу на поновлювані джерела енергії. Науковці впевнені, що протягом кількох найближчих десятиліть весь світ може почати отримувати енергію майже виключно за рахунок чистих джерел, повідомляє ресурс Ftimes.ru.

Дослідники на чолі з професором Марком Джейкобсоном представили креслення та розрахунки (так звана дорожня карта), які демонструють, яким саме чином 139 країн світу можуть практично повністю задовольнити свої енергетичні потреби за допомогою ВДЕ до 2050 року.

9-10 листопада 2015 року віце-президент НАН України академік В.Г. Кошечко відвідав Азербайджан і взяв участь в урочистостях з нагоди відзначення 70-річного ювілею Національної академії наук Азербайджану.

НАН Азербайджану було створено в 1945 р. (як Академію наук Азербайджанської РСР) на базі Азербайджанського філіалу АН СРСР, заснованого 1935 року. Свою нинішню назву установа отримала в 2003 р. В Академії діють 7 відділень – фізико-математичних і технічних, хімічних, медичних та біологічних наук, наук про Землю, гуманітарних та суспільних наук. У підпорядкуванні НАН Азербайджану перебуває близько 40 наукових установ.

Обговорення проблем, пов'язаних із вступом у дію з початку 2016 р. економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зазвичай точиться довкола ризиків і можливостей, зумовлених взаємним зниженням тарифних обмежень.

Послідовна імплементація положень Угоди та передбачена цим документом уніфікація економіко-правового простору України з нормами Світової організації торгівлі (СОТ) мають суттєво спростити налагодження ділових контактів як у торговельній, так і в інвестиційній сфері, надати можливість ефективного захисту інтересів українських експортерів на зовнішніх ринках відповідно до міжнародного правового інструментарію і водночас суттєво обмежити міжнародними нормами можливості захисту внутрішнього ринку України. На нашу думку, саме в цьому потрібно сьогодні вбачати основні потенційні можливості — і основні ризики — реалізації Угоди.