Енергія, народжена Сонцем. Джерело енергії великої потужності.

Сонце є джерелом енергії дуже великої потужності. Навіть лише за 22 дні сонячне сяйво, що приходить на Землю, може замінити усі запаси органічного палива на планеті. Підраховано, що Сонце буде “горіти” ще кілька мільйонів років. Тож запаси енергії, народжені полум’яною зіркою, практично невичерпні.

Сонячна енергетика в Україні досить стрімко розвивається. 2011 року в Криму була введена в експлуатацію сонячна електростанція (СЕС) “Перово” потужністю 105,5 МВт. На той момент вона була найбільшою на планеті. Площа станції - 200 гектарів - дорівнює площі близько 260 футбольних полів. А за рік станція виробила чистої електроенергії, що задовольнила потреби столиці Криму - міста Сімферополя. Напередодні, в тому ж році і теж в Криму, була введена СЕС “Охотникове”, яка має номінальну потужність 80 МВт. Потужність же першої експериментальної електростанції СЕС-5 (введена у 1985 році) була лише 5 тисяч кіловат. Але такої ж потужності була і перша атомна електростанція.

Перша промислова сонячна електростанція СЕС-5 була побудована 1985 року в Криму: на Керченському півострові, на південному березі Азовського моря, поблизу міста Щолкіне. Вона мала потужність 5 МВт - таку, як і перший ядерний реактор. Та в середині 1990-х років її закрили. Але за 10 років роботи вона дала 2 000 000 кВт-год електроенергії.

Станція мала незвичайну і вражаючу конструкцію. На вежі висотою понад 80 метрів було встановлено сонячний котел парогенератора. А навколо башти концентричними колами розташовувалися геліостати. Серцем же кожного з них було величезне дзеркало площею завбільшки 25 квадратних метрів.

Усі геліостати (у кількості 1600) були розташовані так, що при будь-якому положенні сонця на небі ні один не виявився в тіні, а сонячні промені, що відбивав кожен з них, потрапляли би точно у вершину вежі, де був розташований паровий котел.

Роботу станції ускладнювало те, що траєкторія руху геліостатів кожен день змінювалася через зміну руху Землі за орбітою і маршруту Сонця по небу. Тому управління рухом геліостатів виконувала електронно-обчислювальна машина.

Вода в парогенераторі нагрівалася до температури 250 градусів і перетворювалася на пару високого тиску. А пара приводила в обертання турбіну та електрогенератор. Так в енергетичну систему Криму вливався новий струмочок енергії, народженої сонцем.

Вироблення енергії було не найголовнішим завданням першої експериментальної сонячної електростанції. Іспити на працездатність проходило її складне обладнання.

На сьогодні у світі дуже активно впроваджуються сонячні технології, незважаючи на кризові явища. Населення все частіше використовує ці технології в житті та побуті. Отже, майбутнє за відновлювальними джерелами енергії.

За матеріалами УКРІНФОРМ.