196 країн ухвалили «історичну» кліматичну угоду ООН

12 грудня в Парижі після двотижневих переговорів делегації 196 країн одноголосно прийняли нову домовленість Рамкової конвенції ООН про зміни клімату. Угода замінить Кіотський протокол і посилить діяльність, яку країни ведуть по конвенції в цілому.

Всі країни прийняли національні цілі щодо зниження чи обмеження викидів парникових газів на 2025-2030 роки. Ці плани дозволять уникнути найбільш катастрофічних наслідків і утримати глобальне потепління до 2100 року на рівні 3 градусів Цельсія. На думку екологів та представників найбільш уразливих країн, цього зовсім недостатньо. Їм вдалося домогтися того, що в угоді вже ж була поставлена мета - стримати потепління на рівні менше 2 градусів Цельсія, а в ідеалі - 1,5 градуси.

Про 5 головних пунктів, які потрібно знати щодо нової кліматичної угоди, говорить видання «Новое Время»:

Одностайність думок

«Історична значимість паризької угоди в тому, що її прийняття підтверджує: зміна клімату - усвідомлена всіма країнами глобальна проблема і держави готові діяти», - прокоментував Олексій Кокорін, керівник програми «Клімат і енергетика» Всесвітнього фонду дикої природи (WWF).

Раніше чимало країн відкрито висловлювали сумніви в тому, що глобальне потепління дійсно має місце, або ж у тому, що воно є наслідком діяльності людини. Більше того, вкрай низька ефективність виконання Кіотського протоколу - попередньої екологічної угоди, зокрема, була пов'язана з млявою позицією США і Китаю. Обидві країни активно висловлювали сумніви в необхідності протидії глобальному потеплінню.

1,5 градуса

Для того, щоб обмежити підвищення середньорічної температури на Землі 1,5 градусами, домогтися цього потрібно вже до 2050 року. Якщо цього вдасться домогтися, хоча б до 2070 року, то середня температура на планеті зросте на два градуси Цельсія. Згідно з угодою, це буде вважатися прийнятним результатом.

Проте у найбільш віддаленій перспективі країни мають утримати глобальне потепління до 2100 року хоча б на рівні 3 градусів Цельсія.

Серйозна допомога

Угода передбачає, що найменш економічно розвинені і вразливі до змін клімату країни отримають серйозну допомогу. Вже вирішено, що в 2020 році фінансова підтримка цих держав складе 100 млрд. доларів, а далі буде тільки збільшуватися.

Очікується, що реальні скорочення викидів парникових газів країнами третього світу розпочнуться в 2020 році. Кожні п'ять років умови Паризького угоди будуть переглядатися з метою уточнення цифр, у тому числі і для коригування фінансової допомоги.

Збереження лісів та «висмоктування» вуглекислого газу

Крім традиційних заходів скорочення парникових викидів (екологічні промислові технології, альтернативні джерела енергії, масовий перехід на електромобілі) серйозний розрахунок робиться на так звану негативну емісію.

Під цим терміном мають на увазі нарощування за допомогою штучних методів здатності природи переробляти більше парникових газів, ніж виробляє людство. Тобто збільшення площі «легких планети» - лісів, і використання технологій, які імітують їх роботу.

Простіше кажучи, «висмоктують» вуглекислий газ з атмосфери і закачують його в підземні сховища. Ці технології поки далекі від досконалості, однак на думку деяких експертів, вони можуть бути доведені до пуття вже в найближчому майбутньому, а вартість видалення з атмосфери однієї тонни парникових викидів може опустити до $ 100.

В очікуванні підписів

ООН дало країнам, що підписали угоду, термін до 21 квітня 2017 року. Якщо до того, моменту угоду ратифікують хоча б 55% держав, які поставили підпис під нею в Парижі, вона набуде чинності офіційно.