18-річний студент Київського політехнічного інституту Денис Смішний придумав і сконструював установку, яка переробляє енергію дощу в електроенергію. ККД цього приладу – 60%, що є доволі хорошим показником для альтернативних джерел енергії.
– Ідея використати дощ для вироблення енергії у мене виникла випадково, – розповідає Денис. – Якось я приїхав з Києва (я був учнем МАНу), сидів біля вікна і розмірковував, який би цікавий проект втілити в життя. Якраз пішов сильний дощ і краплі стали стукати по підвіконню. Я подумав: «Якщо крапля падає з такою силою, то вона має енергію. Чому б не використати її?» загорівся цією ідеєю, став шукати інформацію в Інтернеті. Натрапив на статтю про дівчину з Канади, яка винайшла ліхтарик, що працював на електриці від п’єзоелементів. П’єзоелементи – це такі кристали, які від сили тиску виробляють енергію. Для прикладу – на таких елементах працюють деякі запальнички: коли ми натискаємо на кнопку, механізм вдаряє по кристалу, виробляється електричний заряд, який і запалює газ. За схожим принципом я й вирішив сконструювати свій прилад. У звичайному магазині радіоприладів купив п’єзоелементи, але ті, що використовують для ультразвукових досліджень. За розміром вони схожі на 5-копієчну монету. Спаяв кілька таких елементів, розташував їх, як сонячні батареї. Тоді приєднав до схеми, що трансформує отримувану напругу, а потім до батареї, де ця енергія накопичується.
– В яких умовах установка діє найефективніше?
– Я тестував її в природних та лабораторних умовах. Можу сказати, що ефективність мого приладу залежить від розміру дощових крапель, тривалості та інтенсивності дощу. В штучних умовах, коли я можу самостійно регулювати кількість і розмір «дощу», потрібного результату досягаю швидше. Але й під час природної зливи моя установка також ефективна.
– Яка вартість такого приладу?
– Приблизно 200-300 гривень. Я купував лише п’єзоелементи, в основному використовував підручні матеріали.
– Як цей винахід можна використовувати в побуті?
– Зібрану енергію можна зберігати в батареях, щоб потім заряджати мобілку, ліхтарика тощо. Взагалі, цей винахід не може замінити традиційного способу продукування електрики, але підходить як резервне джерело. Однак для нашої місцевості він не дуже підходить, бо великі дощі в нас трапляються не часто. Використання таких установок було б ефективним у горах, або в регіонах з підвищеним рівнем опадів (наприклад у районі Амазонки). Тому я хотів би вдосконалити свій пристрій, щоб пристосувати його саме для нашої широти.
– Яким чином?
– Хочу модернізувати його, щоб на одній площині були п’єзоелементи, що даватимуть енергію від дощу, а знизу, на іншій площині, розмістити сонячні батареї.
Вважаю, що така комбінована установка може бути значно ефективнішою, адже вона пристосовуватиметься під погодні умови. Планую підготувати таку установку вже через рік. Зараз багато часу займає навчання – я студент факультету інформатики та обчислювальної техніки. В майбутньому хотів би придумати не один цікавий винахід і знайти нові альтернативні джерела енергії.
До теми:
Окрім запальничок, п’єзоефект застосовується в багатьох звичних нам побутових приладах. Серед них – різноманітні датчики (вимірювання тиску рідин, силовимірювальні датчики), мікрофони, в ультразвукових випромінювачах для зволоження повітря, для подачі чорнил в струменевих принтерах тощо.
user_kiev_3
Anna