В законопроекті ключова роль в розвитку інноваційного потенціалу надається заходам держпідтримки інноваційної діяльності шляхом надання держгарантій під кредити, які виділяються для реалізації інноваційних програм, різних преференцій інноваторам, стимулювання попиту на їх продукцію, сприяння просуванню продукції інноваційної діяльності на внутрішніх і зовнішніх ринках, бюджетного фінансування окремих інноваційних програм і проектів, надання бюджетних кредитів, створення фондів підтримки інноваційної діяльності, видачі грантів організаціям та окремим спеціалістам, розміщення замовлень на НДДКР та інноваційну продукцію, а також сприяння в створенні інфраструктури інноваційної діяльності.
Але, як, зокрема, вказано в фінансово-економічному обґрунтуванні, "законопроект тільки визначає форми і цілі підтримки інноваційної діяльності і не вказує обсяги матеріальних і фінансових ресурсів, які можуть направлятися на таку підтримку". Обсяги цих ресурсів будуть визначатися конкретними цільовими програмами по пріоритетним напрямкам розвитку економіки. Тим самим законопроект є скоріше рамочним документом, який визначає загальні принципи і цілі, але не передбачає конкретні механізми реалізації заходів держпідтримки.
Сприяти здійсненню інноваційної діяльності та формувати інноваційну інфраструктуру (бізнес-інкубатори, технопарки, центри трансферу технологій і ін.) повинні спеціалізовані організації. Законопроект визначає основні вимоги, задачі та порядок діяльності таких організацій. Основною задачею бізнес-інкубатора є перетворення результатів інвестпроекту на комерційний продукт і вивід його на ринок через створення нових інноваційних виробництв. Створення технопарків направлено на розвиток наукових досліджень і розробок, а також впровадження результатів наукової діяльності у виробництво.
Особливу увагу хотілося б приділити питанню створення центрів трансферу технологій. За задумом законотворців центри трансферу технологій здійснюють інтеграцію науки і промисловості шляхом трансферу технологій, утворення нових технологічних компаній, запобігання недобросовісній конкуренції та "витоку" інформації. Гадається, що ця ініціатива вжита в зв’язку з пропозицією Росії щодо створення в рамках форуму країн Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), де в цьому році головує Росія, партнерства з трансферу технологій як ініціативи, яка об’єднує представників 21 економіки, що входять до АТЕС.
Але за межами уваги законопроекту залишилося питання про порядок взаємодії бізнес-інкубаторів, технопарків, центрів трансферу технологій між собою та окремими учасниками інноваційної діяльності. Існує невизначеність у визначенні організацій, які формують інноваційну інфраструктуру. Законопроект недостатньо чітко регулює правові відносини учасників інвестиційної діяльності. Визначення основних понять, безумовно, є важливим кроком на шляху розвитку законодавства в сфері інновацій, але недостатнім. Хочеться думати, що розробники законопроекту приділили найбільше уваги основним термінам і визначенням, але залишили за межами правового регулювання весь ланцюжок взаємовідносин учасників інноваційної діяльності. Багато в чому це пояснює загальний, рамочний характер законопроекту.
Також, з урахуванням уже згаданих змін у Федеральному законі "Про науку і державну науково-технічну політику", необхідність в прийнятті окремого рамочного закону "Про держпідтримку інноваційної діяльності...", який багато в чому дублює чинне законодавство, лише уточнюючи окремі базові питання, не є очевидною. Інноваційна діяльність цілком може розглядатися в контексті відносин суб’єктів наукової діяльності та входить до сфери застосування Федерального закону "Про науку і державну науково-технічну політику".
Тим не менш із-зі недостатньо детального правового регулювання відносин суб’єктів інноваційної діяльності, яке міститься в Законі "Про науку і державну науково-технічну політику", було б логічно продовжити законодавчу роботу над внесенням подальших змін в цей федеральний закон. Внаслідок цього результати діяльності роз-робників законопроекту можуть бути базою для внесення змін, спрямованих на деталізацію відносин учасників інноваційної діяльності.
Сергій Стефанишин, партнер юридичного департаменту компанії "Эрнст энд Янг"
Anna
Олена