Дослідники продемонстрували, як наночастки, що нагріваються радіохвилями, запускають вироблення інсуліну у мишей, повідомляють закордонні ЗМІ.
Раніше медичне застосування наночастинок обмежувалося доставкою різноманітних ліків в клітини тіла і біосенсорами. Тепер же генетики поєднали нанотехнології та біотехнології і навчилися віддалено регулювати виробництво потрібних білків в клітинах організму.
Джеффрі Фрідман і його колеги виростили під шкірою мишей пухлини. На поверхні клітин пухлин були розташовані іонні канали, чутливі до температури. При нагріванні до 42 º C канали запускали в клітини іони кальцію, який в свою чергу стимулював роботу гена, відповідального за вироблення інсуліну.
Вчені помістили в пухлинні клітини наночастки оксиду заліза, покриті антитілами, які здатні закріплюватися на термочутливих каналах. Відомо, що наночастинки нагріваються під дією низькочастотних радіохвиль.
Щоб створити їх, вчені використовували "пульт дистанційного керування" - мініатюрний магнітно-резонансний томограф. Він створює необхідне магнітне поле. У результаті наночастинки нагріваються, стимулюють роботу каналу та сприяють виробленню клітиною інсуліну.
В ході дослідження вже через 30 хв впливу радіохвиль рівень інсуліну в крові мишей виростав, а рівень цукру падав.
У контрольному експерименті вчені показали, що радіохвилі нагрівають лише ті клітини, де є наночастинки. При цьому зовнішній вплив не вбиває клітини і не зачіпає сусідні немодифіковані.
Джерело: УНН
Светлана
Олена