Французька компанія EP Tender розробила двоколісний причеп з портативним двигуном внутрішнього згорання для зарядки електромобіля під час руху.

ДВЗ-генератор, який працює на бензині, можна програмувати завдяки мобільному додатку, передає Euronews. Електроніка відстежує рівень заряду батареї і самостійно включає портативний генератор в разі необхідності. Як заявляють розробники, мобільний зарядний пристрій на причепі дозволить уникнути тривалих зупинок для перезарядки акумулятора.

За словами виконавчого директора компанії EP Тender Жан-Батиста Сегара, причеп значно збільшує пробіг будь-якого електрокара.

У дослідженні, проведеному Університетом Каліфорнії в Ірвіні та Університетом штату Меріленд, вчені сконструювали батарею, довговічність якої в 40 разів перевищує показники звичайних аналогів.

Батарея містить крихітні електропровідні нитки або нанодроти, здатні зберігати і переміщати електрони. Саме по собі це не заслуговує на особливу увагу – такі нитки утворюють основу сучасних літій-іонних батарей. Однак у той час, як більшість з них руйнується після 5000-7000 циклів підзарядки акумулятора, новий прототип може витримати до 200000 циклів.

Незважаючи на свою чималу вартість, смартфони мають середній споживчий термін життя на три роки. При цьому живлять їх літій-іонні батареї можуть служити до п’яти років – іншими словами, майже кожен викинутий телефон збільшує обсяги електронного сміття, але має при цьому цілком працездатні компоненти. Дослідники з Університету Кюнг Хі (Kyung Hee University) в Сеулі пропонують нову модель переробки невитрачених літієвих батарей, яка дозволить створювати з них накопичувачі для LED-ламп, що працюють на сонячній енергії.

Запропонована програма складається з п’яти кроків: збір батарейок, тестування і відбір придатних до використання, системне виробництво, комерціалізація і застосування.

Вчені з Іспанії розробили міцний біопластик з сільськогосподарських відходів та нано-елементів. Новий біоматеріал створили у рамках європейського дослідницького проекту Dibbiopack, передає Euronews.

Як зазначають розробники, біополімери з сільськогосподарських відходів змішують з нано-елементами і плавлять при температурі 200°C. «Поєднання цих компонентів робить новий біопластик надійним, а також надає йому інших корисних особливостей, - розповідають дослідники. - Наприклад, наноглина дозволяє сформувати велику площу тонкої плівки товщиною один нанометр, яка може бути надійним захисним покриттям».